Розділ 37: П’єр Абеляр: логіка та розум у дослідженні християнського віровчення

П’єр Абеляр рідше Абелар (фр. Pierre Abailard/Abélard, лат. Petrus Abaelardus) (*1079 — †21 квітня 1142) — французький богослов, філософ-схоласт і поет; працював над питаннями логіки і теології. Деталі свого життя описав в автобіографії «Історія моїх страждань».

Читати далі

Розділ 35: Ібн Рушд: повернення до арістотелізму

Ібн Рушд (1126 – 1198), більш відомий у Західному світі як Аверроес, один із найбільших мислителів в ісламській традиції. Він народився в Кордові, в самому центрі науки середньовічного Андалузького світу. Його часто іменували «коментатором», оскільки до його праць зверталися як до найбільш правильного, досвідченого і надійного довідника з робіт Аристотеля.

Читати далі

Розділ 30: Перші Отці церкви

Отці Ранньої Церкви поділяються на три основні категорії: апостольські, донікейські та постнікейські. Апостольські отці, такі як Климент Римський, були сучасниками апостолів і, можливо, їхніми учнями, що продовжували традиції та вчення самих апостолів.

Читати далі

Розділ 28: Філософія буддизму

Філософія буддизму була породжена самим духом Древньої Індії, у якій на той час, зложилася найбільш багата світова культура пошуку «істини» – пошуку духовного звільнення, просвітління. Культура ця сторіччями створювалася лісовими пустельниками, йогинами й аскетами, що практикували різні методи медитації й шукали способів знайти істину. У число цих пустельників протягом семи років входив і Будда. У […]

Читати далі

Розділ 27: Давньокитайська філософія. Конфуціанство та Даосизм

Виникнення і розвиток давньокитайської філософії припадає на VI—III ст. до н. е. Цей історичний період вважають золотим віком китайської філософії, коли сформувалися провідні філософські школи — даосизм, конфуціанство, моїзм, легізм, натурфілософія, які помітно вплинули на розвиток китайської філософії, були сформульовані традиційні для китайської філософії проблеми, поняття і категорії.

Читати далі

Розділ 26: Давньоіндійська філософія

Ми вже вивчали виникнення філософії і неодноразово згадували про “Осьовий час” і перші філософські вчення, однак варто згадати те, що розглядалось раніше. Отже, перші філософські школи і течії виникають у найдавніших регіонах людської цивілізації на початку VІ ст. до. н. е. в Стародавній Індії та Стародавньому Китаї та Греції.

Читати далі

Розділ 25: Філософія неоплатонізму

Розбудова Римської імперії супроводжувалася дуже сильними змінами у свідомості людей того часу. Посилювалося тяжіння до суто релігійного способу самоусвідомлення. Це відбилося і на філософії III-IV ст. н.е., яка дедалі більше набувала рис теософського вчення.

Читати далі

Розділ 23: Стоїцизм у Стародавньому Римі

Із самого початку стоїцизм стояв осторонь від класичних форм грецької філософії. Більшість стоїків були вихідцями з колоній, а не з метрополії. Проникнення стоїцизму в Рим відбувалося водночас із його еллінізацією, тобто поверненням до традицій Платона, Арістотеля. Провідну роль у цьому відігравав Панецій (прибл. 185-110 pp. до н.е.). Різнобічне освічена людина, він немало зробив, щоб очистити […]

Читати далі