Ідея синтезу культур у китайській філософії ХХ століття. Нове конфуціанство

Нова політична ситуація, що з початком економічних реформ почала формуватись у Китаї з 80-х років ХХ століття, дозволила знову заявити про себе тенденції синтезу культур. Так, з’явилася теорія «синтетичного творіння».

Читати далі

Cуперечливість і драматизм Кана Ювэя

Складність, суперечливість і драматизм – такий підхід продемонстрував, зокрема, Кан Ювэй (1858—1927). Лейт мотивом всієї роботи і творчості китайського мислителя була теза: «Зміна — це (дао) Небо».

Читати далі

Неоконфуціанство Фен Юланя. Школи Синтезу.

Найвидатніший професійний китайський філософ XX століття – Фен Юлань (1895—1990) своїм «новим конфуціанством», центральні положення якого інтерпретовані як логічні концепції, намагався покращити недосконалий синтез східної й західної традицій.

Читати далі

Інтелектуальна революція Ху Ші

Ще більш радикально-модерністською була позиція найвпливовішого лідера «інтелектуальної революції» у Китаї Ху Ші. Користуючись великим впливом у колах буржуазної інтелігенції та студентства, китайський філософ різко ганив східну і палко вихваляв сучасну захыдну цивілізацію.

Читати далі

Політичні й філософські погляди Сунь Ятсена (1866-1925)

Серед філософських напрямів у Китаї першої половини ХХ століття слід, виділити філософію Сунь Ятсена – філософський напрям, сформований під впливом марксизму – ленінізму.

Читати далі

Філософія Тань Ситуна (1865-1898)

У ХХ столітті в китайській філософії, Тань Ситун, поет і філософ, вважається найбільш яскравим представником нової генерації Китайської інтелектуальної еліти.

Читати далі

Розділ 78: Неопозитивізм і принцип верифікації

Неопозитивізм являє собою третій етап у розвитку позитивізму. Спочатку він проявив себе у 20-х рр.. XX ст. в рамках філософського семінару у Віденському університеті («Віденський гурток»), який об’єднав групу філософів і представників спеціальних наук.

Читати далі

Розділ 77: Філософський структуралізм

До напрямів культурологічного спрямування у XX ст. можна також віднести різноманітні варіанти філософського структуралізму, засновником і визнаним класиком якого є французький культуролог К. Леві-Строс (нар. у 1908 р.).

Читати далі